Приходжу я ввечері з роботи, на вулиці – “дубак” (мінус 20), а вдома мене чекають гарячі очі Масіка!
З дверей мені каже:
– Татусь, я придумав кіно, але я соромлюся його розказувати…
Враховуючи те, що така заява надійшла “в редакцію” вперше, я вирішив негайно продовжити розмову з юним режисером, а не вечеряти і відкладати справу на потім.
Закриваємося ми у кімнаті і тут він мені показує модель ракети, яку він склав з #lego #classic.
– Татусік, я хочу зробити відео, щоб показати його в інтернеті. Ти можеш мені з цим допомогти?
Сказано – зроблено!
Читайте також про гарний відпочинок в музеї потягів
Виявляється, що в маленькій 5 – річній голові був розроблений цілий сценарій з текстом та “спецефектами”, мені дісталася лише технічна робота – ввімкнути лампу, тримати в руках телефон та знімати.
Добре чи погано – вирішувати Вам. Будемо дуже вдячні за коментарі, підписку на канал та як казав Іванко : “Наш улок закінчено – записуйтеся на наш сайт!”
P.S. На мою думку, передумовою для творчого прориву стали заняття в студії. Але про це – наступного разу.
До нових зустрічей
Be the first to comment