Вбережи дитину від вірусів – прочитай “Воно заразне”

Скільки разів на день ми нагадуємо дітям «Помий руки»?

Ми можемо і далі розказувати дітям про небезпеку хвороб та необхідність дотримання гігієни, а можна разом прочитати книжку видавництва Vivat «Воно заразне», яка непомітно «з’їсть час», а головне – в простій та доступній формі, доповненій карикатурами, роз’яснить про такі «милі» та  «чудові» речі як віруси, патогени, бактерії та паразити.

Автор книги – Дженіфер Гарді, канадійська вчена, доктор наук ще в 2013 році описала багато фактів про світ мікроорганізмів та протидію вірусам, актуальність яких можна зрозуміти саме сьогодні – в період пандемії.

Так, як переказувати всю книгу не можна, хотів би поділитися кількома моментами.

• Виявляється без дружини вченого Вальтера Гессе мікробіологія ще довго б «топталася на місці». Так ось, науковець не міг вирощувати мікроби через те, що розтікався желатин, а жодна відома йому хімічна речовина не допомагала. Коли ж дружина, яка випікала чудові пудинги, порадила додати агар-агар  сталося диво – желатин перестав танути, колонії мікробів гарно розросталося, а вчений зумів ставити і далі експерименти.
• «Акантамебіаз» та «ящур» – перша та остання «літери» «Абетки патогенів» (хвороботворних мікробів), яку веде Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Авторка мовою, зрозумілою і дитині, і дорослому, описує найнебезпечніших та найпоширеніших з них, як от: сказ, застуда (в тому числі, коронавірус), грип та малярія.
• Кашель розносить мікроби зі швидкістю 10 метрів на секунду – так швидко можуть бігати лише спринтери – рекордсмени. А спинити «вірусних бігунів» можна дуже просто – достатньо кашляти лише серветку або рукав.
• Жаби допомогли науці не менше, ніж агар-агар. 1987 року Майкл Заслофф виявив, якщо гормон епінефрин (адреналін) випорснути на шкіру жаби, на ній з’являться маленькі пухирці, в середині яких буде білок магаїнін. Цей чудо білок може робити дірки в оболонках шкідливих бактерій та при цьому залишати неушкодженими здорові клітини.

Зіграй в пандемію!

І на сам кінець – дітям запропонують зіграти в «пандемію»!!! Так, так! Вам не здалося! Авторка в формі настільної гри зуміла показати те, як може невеличкий вірус захопити світ. Навіть якщо книгу не читати, лише зіграти у цю гру – вже можна побачити де ми самі «допомагаємо» поширювати хвороби.

На мій погляд – книга більше, ніж варта прочитання! І це так книга, яку не соромно подарувати, хоча «Воно заразне»