Каю складає рюкзак

Жив собі Каю. В нього були тато, мама і сестричка Роузі.

Одного разу на вихідних вони зібралися йти на прогулянку в парк. Каю допомагав татусеві складати рюзак з речами: поклали термос з чаєм, яблучка, бутерброди.

Коли тато пішов за килимком (карематом) Каю йому сказав: «Татусь, ти складай килимок, а я все решту складу у рюкзак».

 

І ось вся сім’я вирушила в парк. По дорозі вони домовилися про те, що підуть на велику галявину між дерев.

Лише вони ввійшли в парк і Каю побіг вперед. Мама з татом йому кричали: «Каю схаменися, не біжи далеко…» Але він їх вже не чув. Він подивився на знаки і обрав доріжку ліворуч.

Батьки та Роузі підійшли до знаків і побачили – на лівій стрілочці намальоване озеро, на правій – дерева. Батьки вирішили, що Каю побіг до дерев (як вони і домовлялися). Прийшли вони до галявини, а Каю немає. Мама з татом захвилювалися, маленька Роузі засмутилася, що немає її братчика. Але тато не став метушитися та сказав: «Мамуся та Роузі, ви залишайтеся тут, а я піду в бік озера – може Каю  туди побіг».

Мама почала розкладати килимок, тато швиденько доріжкою повернувся до знака й пішов доріжкою, на яку вказувала стрілочка з озером.

Не встиг тато далеко відійти від перехрестя, як назустріч йому вибігає Каю і каже: «Татусь!!! Я таке бачив!!! Бачив як чайка летіла високо у небі, а потім швидко впала уводу, пірнула і вилетіла з води з рибою у дзьобі!!!»

Каю був дуже враженим, але тато був лихий та засмучений, що синок Каю не послухався його з мамою. Він взяв Каю за руку і сказав що думає про його погану поведінку.

Коли вони разом повернулися на галявину, де  мама з Роузі вже все розклали на киликок: яблучка, бутерброди, термос, серветки. Каю швиденько підбуг до мами та попросив пробачення за всій необачний вчинок. Мама його вислухала, сказав, щоб він так більше не вчиняв – адже це дуже і дуже небезпечно і запросила всіх до столу.

Вся сім’я сіла на килимок і тут Каю схопився за голову і почервонів. Він ледь-ледь не заплакав. Мама підбігла і каже:

– Синочок, що трапилося?

– Я забув дома чашечки для чаю. Я татові пообіцяв, що складу сам все в рюкзак, але забув покласти чашки. Тепер вся наш пікнік не відбудеться.

Тато хитро посміхнувся і тихенько промовив:

– Не сумуй, Друже! Зараз все виправимо. Лише всі заплющіть очі  та рахуйте до 50.

Мама, Каю та Роузі заплющили очі та почали рахувати до 50: one, два, three, чотири …. forty nine, п’ятдесят.

Коли вони розплющили очі, то побачили, що тато з яблучок вирізав серединку з кісточками та зробив маленькі стаканчики для чаю. Каю підскочив, обняв Роузі та закричав: «УРА!!! В нас буде справжня вечірка у парку!»

Мама розлила чаю в яблучні скляночки, всі смакували чай та їли бутерброди. Коли чай випили, Каю задумався і з’їв свою «скляночку» 🙂 .

Повернувшись із парку, Каю взяв фарби і намалював речі, які нагадували ймоу про сьогоднішній день: рюкзак, знак зі стрілочками, чайку з рибою у дзьобі, галявину і в центрі малюнку – “яблучну скляночку від тата.

Ось так пройшов вихідний день Каю.

P.S. Чому саме Каю – персонаж історії читайте тут