– Тату, а тобі шкода для мене 28 гривень?
– Ні. Але, на какао не дам. Ти в неділю отримав свої кишенькові?
– Так.
– Ось і купуй собі какао.
– Але я все поклав у “банку” (примітка – вид депозиту в монобанку. Син має дитячу картку з весни 2020).
– Все відклав і нічого собі не залишив. Вірно?
– Так.
– Це було твоє рішення?
– Так.
– Ти гарно обдумав плани на тиждень, коли відклав усе?
– Ну, виглядає, що вже не так і добре…
– Зараз ти хочеш какао?
– Так.
– Тоді скажи мені, яке какао тобі зробити з какао-порошку чи Несквік?
– Татусь, ну я дома не хочу, я хочу в кав’ярні взяти.
– Синок, давай будемо відвертими – не хочеш ти какао, а хочеш «трішки крутості»…
– Ну, так…
–
Ось такий невеликий діалог передував розмові про “солодке життя” з какао.
Я помітив, що вже кілька разів протягом останнього місяця син купував собі то капучіно, то какао. При цьому він кілька разів «розбивав банку», з якої гроші моментально поверталися на картку, а після купівлі – знову під нуль все закидав на банку.
І коли він мене запитав про 28 грн – я вже розумів для чого йому треба.
В наступні 10 хвилин ми обговорили таке:
- Дуже рідко людина стає заможною (не плутати зі словом багатою) раптово та одномоментно;
- Як правило, достаток формується з невеликих сум, які майже не помітні. 1 какао – це 1 долар. Ніби – то невелика сума, але і її варто заробити.
- Мама й тато, щотижня видають кишенькові гроші, які можна витрачати як завгодно + щомісяця поповнюють депозит (якщо син сам його відкрив). Тому розмова «про додаткові гроші на забаганки» ігнорується.
- Якщо не вистачає кишенькових – обґрунтуй чому їх має бути більше, або ж зароби собі сам.
Наступного дня, ситуація мала продовження…
Ввечері син попросив зробити какао, а коли його пив – поділився ідеєю про власний бізнес.
Але це вже історія окремого допису.
Що Ви думаєте за таке моє рішення?
Чи варто було давати додаткові кошти на какао?
Фото з сайту https://www.nutritioncare.net/recipe/chocolate-shake-thats-actually-good-for-your-kids/
Be the first to comment