Мабуть, я сучасний техно-ретроград, по – старинці намагаюся читати сину книжку перед сном, але все частіше трапляється читати чи то з електронної книги, чи з телефону.
Але зараз мова не про технологічні вподобання, а про читання.
Запропонував одного разу я Іванку послухати книгу Сельми Лаґерлеф “Чудові пригоди Нільса з дикими гусьми”. Відразу зізнаюся, що в моєму з мого дитинства в мене в пам’яті випливав лише радянський мультфільм 1955 року (один з найкращих на мою думку).
Читання в нас розтяглося вечорів на 10, але це були чудові 10 вечорів.
Спочатку малюк почав допитуватися, а як же гном міг перетворити хлопчика на гнома і чому батьки не викликали поліцію?
” Я собі уявляю, як танцюють журавлі, а всі зайчики та плашки на них дивляться”.
Потім – ми обговорювали те, як може бути голодно та холодно далеко від батьків; про те, як вони сварилися і мирилися; як товаришували і боролися з ворогами.
Багато розмов (куди там до сну) в нас було, коли ми прочитали про місто, яке виринало з моря лише один раз на сто років і де, жили дуже жадібні люди, які через свою жадібність розігнали усіх гостів з міста, а потім були покарані…
Після цього розділу ми обмірковували – а скільки ж грошей досить, щоб не стати жадним? а чому люди так хотіли грошей?
Підступний лис Смірне, який майже весь час намагався з’їсти Нільса виглядав злісним лузером, але варто зізнатися, що якби не друзі – пропав би Нільс, як булька на воді.
Але найбільше вражень нам приніс поважний і серйозний Горго!
Після прочитання книги, я не можу зрозуміти, чому такого сильного персонажа не було показано в мультфільмі!
Горго – це не просто орел! Це – орел, батьки якого загинули, коли він був маленький, і якого за непростих обставин виховала гуска Ака – поважна вожачка своєї зграї.
Може для 5 – річного хлопчика в книзі забагато описів пейзажів та деталей, але під час читання цієї книги син сказав кілька дуже гарних виразів:
” Я собі уявляю, як танцюють журавлі, а всі зайчики та плашки на них дивляться”.
“Я наче бачу, як старенька Ака розмовляє з Нільсом”
“Закриваю очі і ніби лечу разом із Горго високо над хмарами”…
Коли ми закінчили книжку, я вирішив запропонувати Іванку подивитися мультфільм.
І через 3 речення і 2 хвилини перегляд скінчився:
1. “А чому вони російською говорять? Я хочу щоб як і ти читав – українською”
2. “Ні, тут Ака не правильна – я собі її іншою уявляв…”
3. “Як? Тут не буде Горго??? ВИМИКАЙ!!! Я дивитися це не буду!”
Так скінчився один з наших читацьких експериментів 🙂 1:0 на користь книжки
І навіть стомлений чую “А книжечка сьогодні буде?” намагаюся щоб “книжечка була”.
Be the first to comment